Вкрадено у одеситів

Як мерські чиновники самі себе документують або почому в Одесі бруківку продають

Пару днів тому в декількох ЗМІ з’явилась інформація щодо продажу приватними особами історичної бруківки в Одесі.

Дійсно, з липня на сайтах Ukrboard (з 11.07.2017) і OLX (з 17.07.2017) розміщені ідентичні за змістом оголошення про продаж старовинних лавових плит в обсязі 2 500 шт. площею близько 250 кв.м.

З OLX оголошення було видалено після розголосу в ЗМІ, а на Ukrboard розміщується дотепер і навіть журналіст одного з телеканалів записав розмову по телефону з автором оголошення (оригінал відео – https://www.youtube.com/watch?v=X4GbHOkxRXo)

Я не маю оперативних можливостей перевірити версію продавця плит щодо її походження та попереднього місця знаходження.
Це функції поліції, якщо звісно уповноважений представник мерії написав туди заяву, враховуючи, що ще в травні в ЗМІ повідомлялось про викрадення саме таких плит.

Але зважаючи, що вже через 2 місяці було розміщено оголошення про продаж лавових плит, в черговий раз змушений звернути увагу на недбале ставлення і поліції, і чиновникі одеської мерії до об’єктів культурної спадщини Одеси.

Так, 24.09.2015 виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення №309 «Про збереження автентичних елементів міського дизайну, що мають історичну та художню цінність на території м. Одеси», яким передбачалась низка заходів, що нібито повинні були запобігти «безконтрольному демонтажу або знищенню автентичних елементів міського дизайну, які мають історичну та художню цінність при виконанні робіт з будівництва та реконструкції об’єктів в історичній частині міста»

Водночас, аналіз тексту цього документу свідчить, що реальних заходів для збереження будь-яких елементів історичного декору, цей документ не передбачає.
Зокрема, виконавчим органам Одеської міської ради (управлінню дорожнього господарства, департаменту міського господарства, управлінню капітального будівництва, райадміністраціям) доручається виявляти за допомогою управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини автентичні елементи міського дизайну ХІХ-ХХ століть і навіть наводиться їх перелік: мостова бруківка, лавові плити, декоративні тумби, стовпчики, стовпи освітлення, електроопори та трансформаторні будки, колодязі, колонки, чавунні тумби біля воріт та арок, решітки, брами та огорожа будинків, елементи декору фасадів, балконна огорожа, старовинні утримувачі прапора та газових ліхтарів, таблички та інше, що мають історичну та художню цінність.

Проте, виявляти їх повинні вже при виконанні ремонтних робіт – тобто не до моменту виконання робіт, наприклад, на етапі складання проектно-кошторисної документації, а саме під час виконання робіт.

Як, приклад, раптом при реконструкції Тираспольської площі з’ясувалось, що під асфальтом є бруківка, а при складанні кошторису, інженери її зовсім не побачили – навіть через дірки в асфальті (хоча, про наявність бруківки на площі знав кожен одесит).

Продовжимо.
Рішенням міськвиконкому №309 передбачається, що інвентаризація автентичних елементів проводиться вищевказаними виконавчими органами лише при здійсненні демонтажу автентичних елементів, тобто провести інвентаризацію автентики до робіт – цим рішенням не передбачено.

Тобто системна робота з виявлення одеської автентики не ведеться.

Як наслідок, на даний момент в Одесі відсутній реєстр або будь-який інший зведений документ, в якому буде перелічено існуючі автентичні елементи міського дизайну ХІХ-ХХ століть.
І будь-який контроль, чи дійсно було проінвентаризовано та здано на облік автентичні елементи, не можливий взагалі, що призводить до систематичного викрадення таких елементів дизайну, вірогідно, із залученням співробітників одеської мерії.

Крім того, як свідчить листування з управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини та іншими виконавчими органами Одеської міської ради, навіть при демонтажу автентичних елементів, їх інвентаризація проводиться не по усім, навіть виявленим об’єктам, отже рішення міськвиконкому №309 де-факто не виконується.

Чого вартий коментар начальника управління Андрія Шелюгіна відносно продажу лавових плит: «процес обліку бруківки йде, проте не всюди вдається поспіти…»
http://dumskaya.net/news/v-odesse-pytayutsya-prodat-vorovannuyu-istoriche-075669/

Так, влітку 2016 року, в той же час, коли проводилась реконструкція Старосінної площі, проводився капітальний ремонт 4-х провулків – Єлісаветградського, Чехова, Вознесенського, Волзького, які розташовані біля Старосінного скверу (район Сахалінчику).

При цьому, в тендерній документації, затвердженій рішенням комітету з конкурсних торгів управління дорожнього господарства від 13.04.2016, закладено «розбирання покриттів тротуарів бруківки з булижного каменю вручну» – усього понад 130 куб.метрів. https://tender.me.gov.ua/EDZFrontOffice/repoDocumentDownloadServlet?documentId=932156501

А за повідомленням ЗМІ, там також була виявлена мостова гранітна бруківка.
http://uc.od.ua/news/urbanism/1183497

І навіть Google-карти знали про наявність бруківки під асфальтом в тому районі

Проте, на мій запит щодо стану демонтованої бруківки управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини в травні 2017 року повідомило, що у нього відсутня інформація про проведення капітального ремонту провулків Сахалінчику в 2016 році і управлінням зроблено запит до управління дорожнього господарства.
Департамент муніципальної безпеки, який згідно з рішенням міськвиконкому № 309 повинен «при видачі дозволів на виконання робіт на об’єктах відображати необхідність виявлення на об’єктах автентичних елементів міського дизайну», відіслав мене до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (втім, нічого іншого від ДМБ я не очікував).

Наразі, дотепер мені не повідомлено, що сталося з мостовою бруківкою, яка була виявлена в ході капітального ремонту 4-х провулків – Єлісаветградського, Чехова, Вознесенського, Волзького.

Відносно бруківки, яка була демонтована при реконструкції Тираспольської площі та частини вул. Преображенської (від вул. Жуковського до вул. Буніна), управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини надало інформацію в повному обсязі, навіть вказало обсяг демонтованої бруківки – 1600 кв.м та 779 кв.м відповідно (адже все це відбувалось під дбайливим оком громадськості).

Проте, на іншій ділянці вул. Преображенської (від вул. Буніна до вул. Дерибасівської), управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини, надаючи відповідь 22.05.2017, вирішило з одеситів зробити дурнів та відповіло, що роботи з демонтажу бруківки ще тривають.

Хоча, як вбачається з фото, розміщених 11.05.2017 на офіційному сайті Одеської міської ради, уся бруківка на цій ділянці вул. Преображенської вже демонтована і її вже вивезли у невідомому напрямку – http://omr.gov.ua/ru/news/95723/.

Фактично, одеська мерія в цьому випадку сама себе задокументувала – де-факто бруківка вже вивезена, про що свідчить фотофіксація, а де-юре акти приймання-передачі автитичних елементів відсутні, про що свідчить відповідь управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини (до речі, такий формальний підхід цього управління до актування демонтованої автентики вже є привідом сумніватися в інших подібних актах, які можливо були зроблені теж формально, без участі його співробітників ).

І в цьому випадку, Департамент муніципальної безпеки вирішив відписатися та направив за інформацією в ДАБІ, ніби Державна архітектурно-будівельна інспекція України повинна вести облік демонтованої мостової бруківки.

При цьому, працівники ДМБ навіть не спромоглися вказати правильно номер дозволів на будівельні роботи і, вочевидь, Департамент муніципальної безпеки не видавав дозволи на порушення об’єктів благоустрою при виконанні капітального ремонту ні на вул. Преображенській, ні на Тираспольській площі.

Тим часом, управління дорожнього господарства проводить капітальний ремонт ще однієї вулиці з бруківкою, тепер на Слобідці, хоча тут є достатньо вулиць лише з ґрунтовим покриттям – без бруківки та асфальту і які потребують першочергових ремонтних робіт.

Проте, мостова бруківка, тим більш історична, є цінним продуктом і, мабуть, саме вулиці з таким покриттям є першочерговими в списку управління дорожнього господарства.

І якщо демонтовану бруківку з вул. Мазепи на Слобідці ще можливо відслідкувати, адже демонтаж проводився тиждень тому, проте ніхто не зможе відповісти на питання, що сталося з бруківкою, демонтованою влітку 2016 року з вул. Далекосхідної на тій же Слобідці.

P.s. Не виключаю, що згодом, будуть капітально ремонтувати (безумовно з демонтажом бруківки) вулиці центральних частин міста.

Адже одеська мерія досить зневажливо ставиться до історичної спадщини Одеси – згадайте лише капітальний ремонт Потьомкінських сходів з облицюванням сучасною плиткою, яка вже відлітає

Ще одним достатньо ярким прикладом зневажливого ставлення одеської мерії до історичної спадщини Одеси є випадок асфальтування бруківки на вул. Пушкінській, яке проводили нібито для проведення змагань велосипедистів – тих змагань, що призвели до багатогодинних автомобільних пробок у місті.

Наразі, демонтаж та вивезення в невідомому напрямку мостової бруківки з вул. Преображенської (на ділянці від вул. Буніна до вул. Дерибасівської), а також з провулків Єлісаветградського, Чехова, Вознесенського, Волзького, без відповідного актування зі сторони замовника робіт та управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради є ні чим іншим, як кримінальним правопорушенням у вигляді “привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем” (ст. 191 Кримінального кодексу України), здійсненим не тільки працівниками підрядних організацій, але й співробітниками одеської мерії.

 

Григорій Козьма