Загроза державності

Обороноздатність України? Ні, не чули – звертайтесь в ФСБ

 

Під час візиту до Одеси 3 квітня 2018 року голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив про нову активізацію проекту «Бесарабія» російських спецслужб із втягуванням в конфронтацію одеського регіону та Молдови.

Одночасно, Грицак заявив, що в Придністров’ї з використанням російської допомоги відновлено злітно-посадкову смугу аеродрому, яка здатна приймати будь-які види літаків, в т.ч. військових.

Чим на це має відповісти Україна?
Майже нічим, адже в Одеській області протягом 20-х років здійснювали демілітаризацію, прикриваючись підписаними в 1990-х роках документами про партнерство з НАТО. При цьому, нерідко під виглядом демілітаризації проводили розкрадання оборонних земель та майна.
В м. Арциз в 1998 році було розформовано 737 винищувальний авіаційний полк ППО (в/ч 36853). В м. Білгород-Дністровський в 2004 році розформовано 27 окрему механізовану бригаду (в/ч А0664).
В м. Болград в 2003 році розформовано 1-у аеромобільну дивізію (в/ч А0220). Ще до цього, в 2002 році, 25-ту окрему повітрянодесантну бригаду з її складу було передислоковано в смт Гвардійське Дніпропетровської області, а 45-ту аеромобільну бригаду переформовано в 16-ту окрему механізовану бригаду (в/ч А1533), яку розформували у 2006 році. Болградський аеродром був проданий за безцінь – за 30 тис.грн., рульожна доріжка розібрана на бетонні плити, а 14 літаків порізані на металолом.

Джерело https://censor.net.ua/news/11981/bolgradskiyi_aerodrom_prodali_za_nichtojnuyu_summu__30_tys_grn_za_delo_vzyalas_prokuratura

В Тарутинському районі в 2004 році розформовано військову частину 55465 (А-1366), після чого відбулося захоплення земель Тарутинського загальновійськового полігону – за участю чиновників Тарутинської райдержадміністрації і при повній бездіяльності органів прокуратури. Зокрема, навесні 2005 року Тарутинська РДА всупереч чинному законодавству перевела цей об’єкт до складу земель запасу Веселодолинської сільської ради і протягом 2006-2009 років понад 11 тис.га було передано в оренду терміном на 49 років приватним структурам, до того ж – за заниженими цінами та без проведення відповідних процедур. Наприклад, з 2007 по 2012 рр. більше як 10,5 тис. га незаконно здавалися за ціною 125 грн за гектар, а близько 6 тис. га — під пасовища по 5 грн за га. Джерело http://na.mil.gov.ua/56262-tarutynskyj-poligon-povertayetsya-pid-yurysdyktsiyu-minoborony

Подібними діями було завдано непоправної шкоди Україні, її суверенітету та обороноздатності, оскільки демілітаризація переважно проводилась у вкрай складному з геополітичної точки зору регіоні – на півдні Одеської області – в Бессарабії.
В Бессарабії дотепер панують досить стійкі пострадянські, проросійські настрої, а в інформаційному просторі перевага надається передачам російського телебачення та російським соціальним мережам.
Тут пролягає український кордон з Румунією та Молдовою. З Румунією, з якою Україна мала територіальну суперечку в 2004 році відносно розділу континентального шельфу у Чорному морі, який завершився в 2009 році у Міжнародному суді ООН не на користь України. І з Молдовою, з якою дотепер не вирішена ситуація щодо передачі нашій державі окремих земель молдавського села Паланка, де проходить траса загальнонаціонального значення «Одеса-Рені». Натомість, на переданій Україною території Молдова вже збудувала Міжнародний вільний порт Джурджулешти, який перебирає на себе вантажопотоки від українських портів Рені та Ізмаїл. А факт періодичної появи столітніх мін в судноплавному руслі Дунаю може свідчити про те, що ми перебуваємо на порозі чергової провокації.
Більш того, українська Бессарабія межує з Гагауз-Єрі – особливим гагаузьким автономним регіоном на території Молдови, де дотепер домінують проросійські настрої серед населення й проходило вербування бойовиків на Донбас, http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/08/8/7069533/
Не менш напруженою є ситуація і на північ від Бессарабії, де Одеська область межує з так званою «придністровською молдавською республікою». Фактично, Придністров’я – це окупована сепаратистами територія Республіки Молдови, де до теперішнього часу розташовано російський військовий контингент. І як вище зазначено, тут за допомогою Росії було відновлено злітно-посадкову смугу колишнього військового аеродрому, яка здатна приймати будь-які види літаків аеродром.

Завдяки географічній відособленості, посиленій занедбаністю комунікацій, а також проведеній демілітаризації Бесарабія стала зручним плацдармом для інспірування сепаратизму, що і було використано російськими спецслужбами після початку військових дій на сході України. Так, за даними голови СБУ Василя Грицака, українською контррозвідкою було заблоковано спроби проголошення «Бессарабської народної республіки», коли з Придністров’я під виглядом ополченців повинні були проникнути російські війська для відкриття в Україні 2-го фронту. Джерело http://project.liga.net/projects/gricak_interview/

Чим на ці виклики відповідає Україна, крім посиленого режиму роботи контррозвідувальних органів?
В Болграді та Арцизі поновлено дислокацію військових частин. Тарутинський полігон повернуто під юрисдикцію Міністерства оборони. В 2017 році прийнято рішення щодо капітального відновлення Арцизького військового аеродрому, розпочато проектні роботи.

Тим не менш, дотепер в Одеській області єдиним аеродромом, здатним приймати будь-яку авіаційну техніку, лишається аеродром державної авіації «Одеса-Шкільний», де дислокується авіація не тільки Збройних сил України (в/ч А3571), але й Держприкордонслужби, про що я вже писав.

Джерело – http://www.hups.mil.gov.ua/periodic-app/article/17765/zhups_2017_3_27.pdf

Незважаючи на вкрай важливу роль аеродрому для збереження обороноздатності України, Одеська міська рада, починаючи з 2015 року, прийняла низку рішень для його ліквідації:

  • по-перше, був прийнятий Генеральний план міста Одеси (рішення Одеської міської ради № 6489-VI від 25.03.2015) та План зонування території (зонінгу) м.Одеси (рішення Одеської міської ради № 1316-VII від 19.10.2016), де територія аеродрому фігурує як територія багатоквартирної житлової забудови;
  • по-друге, Одеська міська рада, без будь-якого погодження з Міністерством оборони України, прийняла декілька рішень, якими намагалась легалізувати землі аеродрому «Одеса-Шкільний» як землі комунальної власності. Так, без проведення землевпорядних робіт в межах території аеродрому були сформовані земельні ділянки, при цьому в землевпорядну документацію на ці ділянки включено зфальшовані дані – без врахування проведених поліпшень аеродрому
  • по-третє, після виокремлення земельних ділянок на території аеродрому та реєстрації на них прав власності, Одеська міська рада прийняла рішення № 2446-VII від 04.10.2017 «Про розробку детального плану території в межах проспекту Небесної Сотні (Маршала Жукова), Шкільного аеродрому, вулиці Проектної 23 (Північ-Південь), вулиці Інглезі (25-ї Чапаєвської дивізії) у м. Одесі», закріплюючи використання земель оборони під житлову забудову. Одночасно, в цьому рішенні вказано суб’єктів господарювання, які мали б отримати зиск від забудови земель державного аеродрому, у зв’язку з чим фінансували розробку ДПТ – ТОВ «Югтранс-Терминал», Будівельна компанія «Будова».

І нарешті, розпочались рейдерські дії. ТОВ «Югтранс-Терминал» (власник торгово-розважального центру «Сіті» по просп. Небесної сотні, 2) 29 жовтня 2017 року ініціював захоплення земельної ділянки аеродрому державної авіації «Одеса-Шкільний» орієнтовною площею 2 000 кв.м зі сторони рульожної доріжки.

З матеріалів, оприлюднених радником начальника ГУНП в Одеській області, відомо, що ТОВ «Югтранс-Терминал» для захоплення земельної ділянки, яка належить аеродрому “Одеса-Шкільний” та демонтажу бетонної огорожі в/ч А3571, використав дозвіл №2209, виданий 02.08.2017 Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради.

Опубліковано Ruslan Forostyak 29 жовтня 2017 р.

 

(зверніть увагу, що Департамент муніципальної безпеки видає дозвіл з найменуванням вже неіснуючої вулиці – адже просп. Маршала Жукова було декомунізовано за рік до описаних подій)

А це так звана графічна схема паркану №01-23/2573 від 29.08.2017 з печаткою Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, яка використовувалась для демонтажу бетонної огорожі військової частини та захоплення 20 соток аеродрому – стратегічного об’єкта півдня України.

Таким чином, використовуючи повноваження, надані органам місцевого самоврядування для проведення благоустрою території, Департамент муніципальної безпеки самовільно визначив межі ділянки, які може використовувати ТОВ «Югтранс-Терминал» для будівництва, навіть якщо це землі не комунальної власності, а Міністерства оборони України.

За фактом самовільного захоплення земельної ділянки 30 жовтня 2017 року було розпочато кримінальне провадження №12017160480004510 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України. Незважаючи, що відбулось вторгнення на стратегічний об’єкт та ця подія набула громадського резонансу, а також незважаючи на різну територіальну приналежність захопленої ділянки (Київський район м. Одеси) та військової частини А3571, у якої захопили ділянку (Малиновський район м. Одеси) слідство не забрали до слідчого управління ГУНП в Одеській області. Досудове розслідування ведеться у відділенні поліції Київського району м.Одеси – при чому, як нам вдалось оцінити – ведеться досить формально, не кваплячись і це дає підстави сумніватись у його успішному завершенні (якщо ще не закрили). Зокрема, самовільно захоплена ділянка так і не була заарештована і на ній ТОВ «Югтранс-Терминал» активно проводить будівельні роботи.

На жаль, військові не отримали належної підтримки не тільки від правоохоронців, але й від органів виконавчої влади, які представляють державу в одеському регіоні. Навпаки, у факті самовільного захвату земель аеродрому голова Одеської облдержадімінстрації Максим Степанов звинуватив військову частину, оскільки на аеродром не оформлено землевпорядну документацію. На Степанова не подіяли навіть пояснення командира про понадрічні затягування в підготовці необхідних документів зі сторони чиновників Одеської міської ради. Не спромоглась допомогти військовим і Одеська обласна рада на чолі з Анатолієм Урбанським, не зважаючи на наявність  повноважень щодо урегулювання спірних земельних питань і наявності фінансових ресурсів для цього.  Процес інвентаризації земель військових зрушив з місця лише після загальноукраїнського резонансу цієї ситуації.

Тим часом, розпочались судові процеси, якими одесити оскаржують рішення Одеської міської ради, якими намагались легалізувати кадастрово оформлені земелі ділянки в межах території аеродрому. І до процесів були залучені військові і прикордонники.

В ході цих процесів з’ясувались цікаві деталі – зокрема, таємничі зникнення документів, на підставі яких армія та прикордонники протягом десятиліть використовували аеродром «Одеса-Шкільний».

В розпорядженні архіву лишились лише секретна постанова РНК УРСР від 29.11.1945 №1890/062 та рішення звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 10 грудня 1948 року за № 021 «Про відновлення права 5-й ВА на користування земельними ділянками на площі: Одеса, центральний аеродром – 308,2 га та Одеса – Шкільний аеродром – 326,7 га», фотокопія якого була оприлюднена в інтернеті задовго до цих подій.

На даний момент Міністерство оборони України підтверджує своє право користуватись землями аеродрому саме на підставі цього документу. В той же час, лишається незрозумілим, куди поділись з архівів нормативні документи, на підставі яких приймалось дане рішення звуженого виконкому і власне ці землі виділялись: вказівка Виконкому облради депутатів трудящих від 24 червня 1948 року № 0219; Указ Ради Міністрів УРСР від 20 вересня 1947 року № 001148; Директива Раднаркому УРСР від 2/4-6.1945 року № 0360, а також рішення виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих, яким повинно було затверджуватись рішення звуженого виконкому. Більш того, посадові особи Південного квартирно-експлутаційного управління Міноборони В’ячеслав Шандрик та Петро Рябоконь, які відповідали в тому числі і за належне документальне забезпечення використання оборонних земель, перейшли на роботу до Одеської міської ради на посади, де курирують сферу будівництва в Одесі: Шандрик тривалий час обіймав посаду профільного віце-мера, а Рябоконь спочатку очолював міське управління  ДАБК, а тепер замість Шандрика сам став профільним віце-мером з будівництва. Саме при них розпочались нападки на аеродром.

Але найбільш цікавим лишається факт зникнення документів, на підставі яких аеродромом користуються прикордонники. Так, Адміністрація Держприкордонслужби відсилає до архіву ФСБ РФ за оригіналом Наказу Начальника військ Краснознаменного ордену Трудового Червоного прапору БРСР Західного прикордонного округу КДБ СРСР від 02 червня 1986 року № 061

На 27-му році незалежності України, на 4-му році фактичної війни з РФ, Адміністрація Держприкордонслужби відсилає за оригіналом документу, на підставі якого базується авіаційна техніка прикордонників в Одесі, – до архіву ФСБ РФ – спецслужби країни-окупанта, з якою власне і воює Україна. Може в цьому архіві знайдуться й інші таємничо зниклі документи?

Взагалі, враховуючи активізацію російського проекту “Бессарабія”, про що говорив голова СБУ Василь Грицак, нападки на єдиний діючий військовий аеродром на півдні України більш нагадають одну з карколомних комбінацій вже згаданої російської спецслужби, ніж підступи ділків при одеській владі.

Перешкоджання авіаційній техніці, яка охороняє південні кордони України, в тому числі кордон з Придністров’ям, де базується воєнний російський контингент, під виглядом забудови аеродрому, з одночасним зникненням документів, на підставі яких військові та прикордонники десятиліттями користувались землею для розміщення аеродрому. Чим не операція російських спецслужб в тилу української обороноздатності?

За таких обставин та враховуючи, що захоплення та забудова земель аеродрому державної авіації “Одеса-Шкільний” шкодить обороноздатності та у зв’язку з цим становить загрозу державності України, вважаю, що подальшою правовою оцінкою даної ситуації, в т.ч. відносно зникнення документів у військових та прикордонників, повинна займатись Служба безпеки України.

Крім того, вважаю, що немає потреби в архівних дослідженнях, коли та на підставі чого армія збудувала аеродром – необхідна негайна легалізація Кабінетом міністрів України факту використання земель аеродрому держаної авіації “Одеса-Шкільний” Міністерством оборони та Держприкордонслужбою.

Таким чином будуть подолані будь-які комбінації чи то спецслужб, чи то рейдерів.

 

Григорій Козьма